Бюрократична організація далеко не в однаковій мірі служить інтересам усіх своїх членів. Бюрократичний «парадокс» полягає в тім, що прагнення бюрократії до ефективності перетворюється на дефективність, а послідовний раціоналізм стає ірраціональністю. Щоправда, є від того і певна користь: суспільство звикає функціонувати не завдяки, а всупереч офіційній «владі», тим самим напрацьовує безцінний потенціал народного самоуправління, реальної місцевої самоврядності. Прийде час і потенціал буде актуалізовано...
Ключові слова: бюрократія, дисфункціональність, ірраціональність, соціальна творчість, неавтентичність, корпоративний дух.
Елементи бюрократії в управлінні суспільством зустрічаються давно, з тих пір як виникає класове суспільство і держава та загалом є притаманними будь-якій суспільно-економічної формації. (Сказати б точно: тому і суспільством, що бюрократія. Буде: в суспільстві – щезне й остання). Бюрократія вже існувала, наприклад, у Стародавньому Єгипті та Китаї. Державний менеджмент, тобто бюрократія, це люди з делегованими суспільством повноваженнями для виконання соціально-керівних і розпорядних функцій у суспільстві, більше того, бюрократичні інститути є, – в суті своїй, – незмінними протягом усієї історії класового суспільства, та адаптуються до всіх суспільних перетворень, які відбуваються протягом усього розвитку нашої ци- вілізації. Цілком погоджуємось з визначенням бю- рократії як приватної власності на владу К. Маркса [1, 272], проте вважаємо за необхідне зазначити, що зрілість бюрократії цілком корелює зі зрілістю власне відношення до власності приватної…