Цифрове єдине вікно та штучний інтелект у системі регіонального управління України

Анотація. Сучасний розвиток регіонального управління в Україні потребує впровадження інноваційних підходів для підвищення ефективності надання адміністративних послуг та оптимізації взаємодії органів влади з громадянами. Одним із ключових напрямів цифрової трансформації є використання концепції «єдиного вікна» у поєднанні з технологіями штучного інтелекту (ШІ). Це дозволяє усунути бюрократичні бар’єри, прискорити обмін інформацією між державними структурами та створити більш прозору систему надання послуг. Значна увага у статті приділена аналізу міжнародного досвіду впровадження цифрових технологій у системах державного управління. Зокрема, розглянуто британську, канадську та нідерландську моделі «єдиного вікна», які забезпечують інтеграцію державних послуг, доступність інформації та автоматизацію процесів взаємодії громадян з органами влади. Використання таких підходів в Україні сприятиме підвищенню якості адміністративних послуг, скороченню часу обробки запитів та підвищенню рівня задоволеності громадян.

Окремо розглянуто вже впроваджені технології ШІ в регіональному управлінні України, серед яких чат-боти, віртуальні асистенти, системи автоматичного аналізу звернень громадян та електронний документообіг. Також підкреслено перспективи застосування інтелектуальних систем ухвалення рішень, прогнозної аналітики, автоматизованого моніторингу корупційних ризиків та персоналізованих цифрових профілів громадян. Запропоновано концепцію створення єдиної інтегрованої інформаційної платформи, яка поєднуватиме бази даних, державні реєстри та електронні сервіси. Це дозволить усунути проблему дублювання інформації, забезпечити ефективний обмін даними між регіональними органами влади та сприяти оптимізації надання адміністративних послуг.

Результати дослідження доводять, що комплексне впровадження цифрових технологій та штучного інтелекту в регіональному управлінні дозволить автоматизувати процеси прийняття рішень, зменшити бюрократичні навантаження, оптимізувати державне управління та підвищити рівень довіри громадян до органів влади.

Ключові слова: цифровізація, штучний інтелект, єдине вікно, регіональне управління, адміністративні послуги, автоматизація, електронний документообіг, публічне управління, інтегровані інформаційні системи.

Abstract. The modern development of regional governance in Ukraine requires the implementation of innovative approaches to improve the efficiency of administrative services and optimize the interaction between government bodies and citizens. One of the key directions of digital transformation is the use of the "one-stop shop" concept combined with artificial intelligence (AI) technologies. This approach helps eliminate bureaucratic barriers, accelerate information exchange between government institutions, and create a more transparent system for service delivery. The article focuses on analyzing international experience in implementing digital technologies in public administration systems. In particular, the British, Canadian, and Dutch models of the "one-stop shop" are examined, as they ensure the integration of public services, accessibility of information, and automation of citizen-government interactions. Adopting such approaches in Ukraine will contribute to enhancing the quality of administrative services, reducing processing time, and increasing citizen satisfaction.

The study also examines AI technologies already implemented in Ukraine’s regional governance, including chatbots, virtual assistants, automated citizen request analysis systems, and electronic document management. Additionally, the article highlights the potential of intelligent decision-making systems, predictive analytics, automated corruption risk monitoring, and personalized digital citizen profiles. The paper proposes a concept for creating a unified integrated information platform that would combine databases, state registries, and electronic services. This solution would eliminate information duplication, ensure efficient data exchange between regional government bodies, and optimize the provision of administrative services.

The findings demonstrate that the comprehensive implementation of digital technologies and artificial intelligence in regional governance will enable the automation of decision-making processes, the reduction of bureaucratic burdens, the optimization of public administration, and the strengthening of public trust in government institutions.

Keywords: digitalization, artificial intelligence, one-stop shop, regional governance, administrative services, automation, electronic document management, public administration, integrated information systems.

Постановка проблеми. Сучасний розвиток регіонального управління спрямований на забезпечення доступності, ефективності та прозорості надання адміністративних послуг громадянам і бізнесу. У цьому контексті концепція «єдиного вікна» відіграє ключову роль, дозволяючи інтегрувати різні послуги в одному центрі, скоротити бюрократичні процедури та оптимізувати взаємодію між органами влади. В Україні впровадження цієї моделі реалізується через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), які покликані спростити комунікацію громадян із державними установами, забезпечити оперативний доступ до послуг та підвищити рівень довіри до державних інституцій.

Проте, незважаючи на позитивні зрушення у розвитку ЦНАП, система надання адміністративних послуг в Україні стикається з низкою проблем, які гальмують її ефективність. Однією з ключових перешкод є відсутність єдиної інтегрованої інформаційної системи, що ускладнює обмін даними між органами влади, створює дублювання інформації та уповільнює ухвалення рішень. Фрагментарність цифровізації та низький рівень автоматизації процедур змушують громадян особисто відвідувати установи, що значно збільшує витрати часу та ресурсів.

Разом із тим, сучасні ШІ-рішення можуть значно підвищити ефективність функціонування регіональних органів управління. Чат-боти та віртуальні асистенти допомагають громадянам отримувати інформацію про послуги, записуватися на прийом та заповнювати електронні форми. Автоматизовані системи аналізу текстів можуть швидко обробляти звернення громадян та передавати їх у відповідні органи, що суттєво скорочує строки розгляду запитів.

Крім того, система залишається недостатньо клієнтоорієнтованою, оскільки механізми зворотного зв’язку з громадянами та можливості персоналізованого підходу до надання послуг є обмеженими. Використання персоналізованих цифрових профілів громадян, що містять інформацію про попередні звернення та отримані послуги, дозволить адаптувати сервіси до потреб кожного користувача. Натомість, високий рівень бюрократизації процесів спричиняє тривалі строки обробки звернень та значне адміністративне навантаження як на громадян, так і на працівників ЦНАП. Це можна вирішити шляхом впровадження інтелектуальних систем ухвалення рішень, які на основі історичних даних та аналітики прогнозуватимуть оптимальні варіанти розв’язання адміністративних питань.

Усе це вимагає комплексного реформування системи, заснованого на впровадженні цифрових сервісів, електронного документообігу, автоматизації процесів, технологій ШІ та подальшій інтеграції принципу «єдиного вікна». Використання міжнародного досвіду та адаптація кращих практик сприятимуть підвищенню якості адміністративного обслуговування, скороченню бюрократичного навантаження та створенню ефективної системи взаємодії між органами влади та громадянами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика цифровізації адміністративних послуг та впровадження сучасних технологій у сфері регіонального управління є предметом численних наукових досліджень. Зокрема, питання ефективності функціонування Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) розглядає Н. В. Опар, зазначаючи, що цей інститут є ключовим механізмом спрощення доступу громадян до державних сервісів, однак його робота потребує подальшої автоматизації та цифрової інтеграції [4]. Цифрова трансформація адміністративних процесів та її вплив на якість взаємодії органів влади з громадянами розглядається у роботах Л. Кримчак, Л. Віхтюк, Є. Рудніченка. Дослідники акцентують увагу на законодавчих та теоретичних аспектах реалізації цифрових адміністративних послуг, наголошуючи на необхідності створення єдиної інтегрованої платформи та розширення можливостей електронного документообігу [2]. Окреме місце у дослідженнях займає питання персоналізації адміністративних послуг через цифрові технології. А. Ліпенець зазначає, що використання штучного інтелекту та алгоритмів аналізу великих даних сприяє підвищенню клієнтоорієнтованості органів влади, а також дозволяє прогнозувати запити громадян, формувати індивідуальні рекомендації та оптимізувати процедури надання послуг [3]. Р. О. Пидорич у своїй роботі наголошує на модернізації місцевого самоврядування через цифрові сервіси та електронну демократію. Вчений підкреслює, що застосування технологій штучного інтелекту, аналітики великих даних та блокчейн-рішень є важливими для створення прозорої та ефективної системи електронного урядування на місцевому рівні [5]. Питання впровадження інноваційних технологій у наданні адміністративних послуг розглядає Е. В. Щепанський, який аналізує досвід застосування хмарних технологій, біометричної ідентифікації та автоматизованих чат-ботів у процесі взаємодії державних органів із громадянами. Дослідник відзначає позитивні результати впровадження таких технологій у розвинених країнах та їхню перспективність для України [8]. І. Сурай досліджує тенденції розвитку адміністративних послуг в Україні, звертаючи увагу на виклики цифровізації, зокрема фрагментарність впровадження новітніх технологій, відсутність єдиної інформаційної платформи та недостатню автоматизацію процедур [6].

Таким чином, аналіз наукових публікацій свідчить про зростаючу роль цифровізації, штучного інтелекту та автоматизації у сфері регіонального управління та адміністративних послуг. Науковці підкреслюють необхідність створення інтегрованих інформаційних систем, використання персоналізованих цифрових рішень та розширення функціоналу штучного інтелекту для покращення ефективності регіонального управління.

Метою статті є аналіз та обґрунтування необхідності впровадження цифрових технологій і штучного інтелекту у систему регіонального управління України на основі концепції «єдиного вікна». Дослідження спрямоване на виявлення основних проблем і викликів у сфері надання адміністративних послуг, оцінку міжнародного досвіду цифровізації регіонального управління та розробку рекомендацій щодо інтеграції інтелектуальних технологій для підвищення ефективності взаємодії регіональних органів влади та громадян.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні центри надання адміністративних послуг покликані забезпечити якісний, прозорий та доступний процес надання адміністративних послуг громадянам і бізнесу. Адже, основна ідея ЦНАП полягає в реалізації принципу «єдиного вікна», для отримання широкого спектру послуг в одному місці, без необхідності звернення до різних органів публічної влади. Роль ЦНАП у процесі взаємодії між органами регіонального управління та громадянами є ключовою, оскільки вони забезпечують оперативний доступ до адміністративних послуг, спрощують бюрократичні процедури та підвищують рівень довіри до інституцій публічної влади. Важливим аспектом функціонування ЦНАП є цифровізація процесів та інтеграція інформаційних систем, що дозволяє прискорити обмін даними між різними органами публічної влади. [4, с.7]

Крім того, взаємодія між ЦНАП та органами регіонального управління передбачає спрощення доступу до адміністративних процедур, зниження навантаження на окремі державні установи та підвищення прозорості в ухваленні рішень. Важливою умовою ефективної взаємодії органів регіонального управління та ЦНАП є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема, створення та підтримка єдиних інформаційних систем та баз даних, що дозволить забезпечити оперативний обмін інформацією, доступ до актуальних даних та аналітичних матеріалів, необхідних для ухвалення управлінських рішень. Прикладами таких систем можуть бути регіональна інформаційно-аналітична система соціально-економічного розвитку, єдина електронна система документообігу органів регіонального управління, інтегровані бази даних з питань інвестиційної діяльності, екологічного моніторингу тощо [8, c. 294].

Загалом, ефективне функціонування ЦНАП як ключового елемента адміністративної системи сприяє розвитку регіонального управління, підвищенню якості адміністративних послуг та посиленню співпраці між органами влади та громадянами. Інтеграція інформаційних систем та застосування цифрових технологій дозволить не лише підвищити ефективність процесів надання послуг, а й забезпечити прозорість та відкритість системи органів регіонального  управління.

У сучасних умовах цифровізації та розвитку громадянського суспільства існує чимало міжнародних ініціатив спрямованих на вдосконалення механізмів взаємодії між органами регіонального управління, бізнесом і громадянами. Зокрема, Міжнародна асоціація «Єдине вікно» сприяє спрощенню адміністративних процедур, що дозволяє підвищити прозорість управлінських процесів і забезпечити швидкий доступ до державних послуг. Водночас Глобальне партнерство зі сталого розвитку міст (Sustainable Cities Partnership) об’єднує державні, громадські та приватні ініціативи для підтримки сталого міського розвитку. Його мета – цифровізація управлінських процесів, підвищення ефективності місцевого самоврядування та залучення громадян до ухвалення рішень. Такі ініціативи демонструють, що інтеграція цифрових технологій та активна взаємодія влади з громадянським суспільством є важливими чинниками сталого розвитку регіонів та підвищення якості життя населення [5, c. 69-70].

У Канаді ефективне надання адміністративних послуг забезпечує мережа центрів обслуговування громадян Service Canada, які об’єднують різні державні відомства та органи влади в єдину систему. Завдяки використанню спільної бази даних та інтегрованих інформаційних платформ центри забезпечують швидкий обмін інформацією, що сприяє ефективній координації між підрозділами. Одним із ключових елементів цієї системи є механізм зворотного зв’язку та моніторингу якості наданих послуг, що дозволяє оперативно вдосконалювати процеси взаємодії між державою та громадянами.[7, с.97-98]

Подібний підхід застосовується у Великобританії, де реалізовано концепцію «єдиного вікна» (one-stop shop), що передбачає створення інтегрованих центрів надання державних послуг. Громадяни отримують доступ до широкого спектра послуг без необхідності звертатися до різних державних органів окремо. Важливу роль у цій системі відіграють цифрові технології та електронні сервіси, які спрощують взаємодію між населенням та владою, забезпечуючи прозорість, оперативність та зручність користування державними послугами.[6, с. 120]

Нідерланди демонструють успішний підхід до надання адміністративних послуг завдяки впровадженню системи «життєвих подій» (life events), яка орієнтована на потреби громадян у конкретних життєвих ситуаціях. Замість того щоб звертатися до різних установ окремо, громадяни отримують комплексну послугу, що охоплює всі необхідні адміністративні процедури, наприклад, при народженні дитини, реєстрації шлюбу або відкритті бізнесу. Ця система забезпечує інтегровану взаємодію між державними установами, спрощуючи доступ до послуг та мінімізуючи бюрократичні перешкоди. Використання єдиної цифрової платформи дозволяє органам влади ефективно координувати свої дії, обмінюватися даними та надавати послуги в автоматизованому режимі, що сприяє прозорості та зручності для громадян. Такий підхід є прикладом успішного поєднання цифровізації та орієнтації на потреби населення, що може бути корисним для впровадження та адаптації в Україні.[9, с.249]

Для України впровадження цієї моделі в рамках ЦНАП є актуальним кроком до модернізації системи надання послуг. Інтеграція принципу «єдиного вікна», що дозволить не лише підвищити доступність та зручність адміністративних послуг для населення, а й оптимізує взаємодію між різними органами влади. Це сприятиме скороченню часу на отримання послуг, покращенню комунікації між державними установами та впровадженню цифрових рішень, що відповідають сучасним стандартам цифрової держави.

Важливим напрямом удосконалення взаємодії між органами влади є створення єдиної інтегрованої інформаційної системи, що дозволить швидко обмінюватися даними між підрозділами. Такий підхід уже успішно реалізується в Канаді, де єдина база даних та інформаційна система забезпечують оперативну координацію дій і спрощують доступ громадян до необхідних послуг. Для України впровадження подібної системи є стратегічно важливим кроком, оскільки наразі існує проблема розрізненості інформаційних ресурсів і відсутності єдиної платформи для обміну даними між ЦНАП та іншими органами влади. Інтеграція цифрових рішень дозволить значно прискорити процеси взаємодії, зменшити адміністративне навантаження та підвищити ефективність управління запитами громадян. Така система дозволить забезпечити ефективну координацію між ЦНАП та іншими державними установами, спрощуючи процеси обробки звернень, зменшуючи адміністративні бар’єри та підвищуючи рівень цифровізації адміністративних послуг. Інтеграція цифрових платформ дозволить оперативно реагувати на запити громадян, прискорити документообіг та забезпечити прозорість у наданні адміністративних послуг [3, c. 38-39].

Отже, розробка єдиної інтегрованої інформаційної платформи є стратегічним кроком для модернізації взаємодії наприклад, між ЦНАП та, наприклад, відділом роботи зі зверненнями громадян. Така система сприятиме ефективному обміну даними, оперативному доступу до інформації та документів, а також оптимізації комунікації між підрозділами завдяки впровадженню цифрових сервісів. Створення інтегрованої інформаційної системи, що дозволить об’єднати бази даних, реєстри та інформаційні ресурси, що містять відомості про звернення громадян, надані послуги та супровідні документи. Це допоможе уникнути дублювання інформації, усунути її розрізненість та забезпечити актуальність і доступність даних для всіх задіяних підрозділів.

Для підвищення зручності роботи з платформою необхідно створити інтуїтивно зрозумілий інтерфейс з можливістю швидкого пошуку та фільтрації інформації за різними критеріями: тема звернення, статус розгляду, дата подачі тощо. Важливо також забезпечити швидкий доступ до електронних копій документів, що дозволить скоротити час на їх обробку, підвищить прозорість роботи органів влади та покращить якість надання адміністративних послуг громадянам.

Окрім цього ера штучного інтелекту (ШІ) у регіональному управлінні відкриває значні можливості для підвищення ефективності взаємодії між органами публічної влади та громадянами. Уже сьогодні використовуються технології, що дозволяють автоматизувати адміністративні процеси, забезпечити належну доступність послуг та оптимізувати управлінські рішення. Серед уже впроваджених технологій варто виділити чат-боти та віртуальних асистентів, які функціонують у системах ЦНАП та на державних вебпорталах. Вони дозволяють громадянам швидко отримувати інформацію щодо адміністративних процедур, записуватися на прийом до органів влади та навіть автоматично заповнювати форми для подання заяв. Також активно використовуються технології розпізнавання та аналізу текстів, що допомагають автоматично класифікувати звернення громадян та передавати їх відповідним структурним підрозділам, скорочуючи час на їх розгляд.

Важливу роль відіграють аналітичні системи прогнозування, що базуються на великих даних (Big Data) та алгоритмах машинного навчання. Вони застосовуються для аналізу соціально-економічних тенденцій у регіонах, дозволяючи органам влади ухвалювати обґрунтовані рішення щодо розподілу ресурсів, планування інфраструктурних проєктів та розробки стратегій розвитку. Крім того, автоматизовані системи електронного документообігу вже допомагають органам влади взаємодіяти між собою без зайвих затримок, мінімізуючи використання паперових носіїв та пришвидшуючи процес погодження документів. Разом із тим, потенціал ШІ у регіональному управлінні ще не використано повною мірою. Важливим кроком є впровадження інтелектуальних систем ухвалення рішень, які зможуть аналізувати альтернативні сценарії та прогнозувати їхні наслідки, допомагаючи управлінцям обирати найкращі варіанти рішень того чи іншого питання чи проблеми. Необхідно розвивати автоматизовані системи моніторингу корупційних ризиків, які на основі аналізу фінансових транзакцій та держзакупівель виявлятимуть аномальні патерни, загальний принцип яких замість вирішення певних проблем, показують їх продукування, що може свідчити про можливі зловживання.[1, с. 377]

Окрім цього, перспективним напрямом є впровадження персоналізованих цифрових профілів громадян, які об’єднуватимуть дані про їхні звернення, отримані послуги та соціально-економічний статус. Це дозволить органам влади пропонувати індивідуалізовані сервіси та автоматично формувати пакети послуг відповідно до потреб конкретної особи. Також доцільним є застосування розширених систем розпізнавання документів, що автоматично перевірятимуть їхню автентичність та заповнюватимуть необхідні поля для подачі звернень.

З метою покращення взаємодії між регіональними органами влади варто запровадити інтелектуальні платформи для координації дій між установами, які автоматично синхронізуватимуть дані, надаватимуть рекомендації щодо розподілу завдань та відстежуватимуть прогрес їхнього виконання. Крім того, використання ШІ для аналізу громадської думки дозволить органам регіонального управління швидко реагувати на виклики, адаптувати стратегії розвитку та покращувати комунікацію з населенням.

Цифровізація процесів та ШІ дозволять прискорити обмін документами між підрозділами, усунути затримки, пов’язані з фізичним переміщенням паперових носіїв, а також забезпечити ефективний контроль за рухом документів і виконанням запитів громадян. А після виявлення проблемних ділянок необхідно розробити оптимізовані регламенти та процедури взаємодії, які усунуть існуючі недоліки. Важливим завданням є чіткий розподіл обов’язків між підрозділами, визначення відповідальних осіб на кожному етапі процесу, встановлення чітких термінів виконання завдань та впровадження ефективних механізмів контролю і звітності. 

Ключовим аспектом оптимізації процесів у сфері надання адміністративних послуг є впровадження принципів клієнтоорієнтованості та сервісного підходу. Це означає максимальне врахування потреб громадян, спрощення процедур, підвищення доступності послуг та забезпечення високого рівня обслуговування. Особливу увагу слід приділити ввічливому та професійному ставленню персоналу ЦНАП, що сприятиме формуванню довіри громадян до державних установ. Для реалізації цих принципів необхідно розробити стандарти якості обслуговування, запровадити систему зворотного зв’язку та моніторингу рівня задоволеності громадян. Це дозволить отримувати об’єктивну оцінку ефективності роботи ЦНАП та оперативно реагувати на проблеми. Важливим кроком є також навчання персоналу, що допоможе удосконалити навички комунікації, підвищити рівень клієнтоорієнтованості та сприяти створенню позитивного досвіду взаємодії громадян із державою. Крім того, для покращення функціональної та організаційної взаємодії ЦНАП та органів регіональної публічної влади чи їх підрозділами варто створити спільні робочі групи або комітети, які регулярно координуватимуть дії, аналізуватимуть проблемні питання та пропонуватимуть шляхи їх вирішення [2, c. 57].

Висновки. Модернізація системи надання адміністративних послуг в Україні вимагає впровадження ефективних цифрових рішень та оптимізації взаємодії між органами влади. Аналіз міжнародного досвіду свідчить, що найбільш дієвими підходами є концепція «єдиного вікна», що успішно функціонує у Великобританії та Канаді, а також система «життєвих подій», яка ефективно реалізована в Нідерландах. Ці моделі забезпечують спрощений доступ до адміністративних послуг, скорочення бюрократичних процедур і підвищення рівня довіри громадян до державних інституцій.

Впровадження єдиної інтегрованої інформаційної системи дозволить забезпечити оперативний обмін даними між ЦНАП та іншими органами влади, усунути дублювання функцій і значно підвищити швидкість та якість обслуговування громадян. Електронний документообіг сприятиме прискоренню адміністративних процедур і зменшенню навантаження на державні установи, а інтеграція принципу «єдиного вікна» дозволить громадянам отримувати всі необхідні послуги в одному місці, без зайвих звернень до різних установ.

Впровадження цих технологій дозволить суттєво підвищити ефективність управлінських процесів, скоротити бюрократичне навантаження та зробити державні послуги більш доступними, прозорими та орієнтованими на потреби громадян. Загалом, впровадження цифрових технологій, автоматизації процесів та міжнародних практик у сфері надання адміністративних послуг сприятиме підвищенню прозорості, ефективності та доступності державних сервісів. Це дозволить створити сучасну систему регіонального управління, яка відповідатиме вимогам цифрової епохи та потребам громадянського суспільства.

Література:

1. Клочко А.М., Борисова Л.В., Нікітіна Л.О., Габрусєва Н.В. Комплексний підхід до запобігання та реагування на загрози та подолання наслідків надзвичайних ситуацій як складова безпеки суспільства / А.М. Клочко, Л.В. Борисова, Л.О. Нікітіна, Н.В. Габрусєва // Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія: Державне управління. – 2024. – № 1 (20). – С. 370-379. – DOI: https://doi.org/10.52363/2414-5866-2024-1-41.

2. Кримчак Л., Віхтюк Л., Рудніченко Є. Цифровізація адміністративних послуг: законодавчі та теоретичні аспекти їх реалізації / Л. Кримчак, Л. Віхтюк, Є. Рудніченко // Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences. – 2022. – Т. 312, № 6(2). – С. 55-59. – DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-312-6(2)-10.

3. Ліпенець А. Персоналізація адміністративних послуг через цифрові технології: аналіз впливу на клієнтоорієнтованість органів публічної влади / А. Ліпенець // Публічне управління та місцеве самоврядування. – 2024. – № 3. – С. 34-42. – DOI: https://doi.org/10.32782/2414-4436/2024-3-5.

4. Опар Н.В. Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) як спосіб надання адміністративних послуг населенню: теоретичний аспект / Н.В. Опар // Публічне управління та митне адміністрування. – 2022. – № 2 (33). – С. 5-9. – DOI: https://doi.org/10.32836/2310-9653-2022-2.1.

5. Пидорич Р.О. Цифрова трансформація місцевого самоврядування: нові моделі суб'єктних взаємозв'язків у контексті електронної демократії / Р.О. Пидорич // Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. – 2024. – Вип. 4. – С. 65-73. – DOI: https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.4.9.

6. Сурай І. Тенденції щодо надання публічних адміністративних послуг в Україні / І. Сурай // Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. – 2024. – Вип. 8. – С. 116-125. DOI: https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-8-116-125.

7. Тернущак М.М. Удосконалення сервісної діяльності публічної адміністрації в контексті діджиталізації / М.М. Тернущак // Юридичний вісник. – № 1. – С. 93-100. – DOI: https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1565.

8. Щепанський Е.В. Впровадження сучасних інноваційних технологій надання державних і муніципальних послуг / Е.В. Щепанський // Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія : Державне управління. – 2021. – Вип. 1. – С. 288-297. – DOI: https://doi.org/10.52363/2414-5866-2021-1-34.

9. Явтушенко Д.А. Адміністративно-правове розуміння категорії електронні послуги в сфері соціального захисту населення / Д.А. Явтушенко // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2024. – № 1. – С. 248-252. – DOI: https://doi.org/10.32782/2408-9257-2024-1-45.

References:

1. Klochkо, A.M., Borisova, L.V., Nikitina, L.O., & Gabruseva, N.V. (2024). Kompleksnyi pidkhid do zapobihannia ta reahuvannia na zahrozy ta podolannia naslidkiv nadzvychainykh sytuatsii yak skladova bezpeky suspilstva [Comprehensive approach to preventing and responding to threats and overcoming the consequences of emergencies as a component of public safety]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia, 1(20), 370-379. Retrieved from https://doi.org/10.52363/2414-5866-2024-1-41 [in Ukrainian].

2. Krymchak, L., Vikhtiuk, L., & Rudnichenko, Ye. (2022). Tsyfrovizatsiia administratyvnykh posluh: zakonodavchi ta teoretychni aspekty yikh realizatsii [Digitalization of administrative services: Legislative and theoretical aspects of their implementation]. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, Vols.312, 6(2), 55-59. Retrieved from https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-312-6(2)-10 [in Ukrainian].

3. Lipenets, A. (2024). Personalizatsiia administratyvnykh posluh cherez tsyfrovi tekhnolohii: analiz vplyvu na kliientooriiientovanist orhaniv publichnoi vlady [Personalization of administrative services through digital technologies: Analysis of the impact on customer orientation of public authorities]. Public Administration and Local Self-Government, 3, 34-42. Retrieved from https://doi.org/10.32782/2414-4436/2024-3-5 [in Ukrainian].

4. Opar, N.V. (2022). Tsentr nadannia administratyvnykh posluh (CNAP) yak sposib nadannia administratyvnykh posluh naselenniu: teoretychnyi aspekt [Center for the provision of administrative services (CNAP) as a method of providing administrative services to the population: Theoretical aspect]. Public Administration and Customs Administration, 2(33), 5-9. Retrieved from https://doi.org/10.32836/2310-9653-2022-2.1 [in Ukrainian].

5. Pidorych, R.O. (2024). Tsyfrova transformatsiia mistsevoho samovriaduvannia: novi modeli subiektnykh vzaiemozviazkiv u konteksti elektronnoi demokratii [Digital transformation of local self-government: New models of subject relationships in the context of e-democracy]. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 4, 65-73. Retrieved from https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2024.4.9 [in Ukrainian].

6. Surai, I. (2024). Tendentsii shchodo nadannia publichnykh administratyvnykh posluh v Ukraini [Trends in the provision of public administrative services in Ukraine]. Public Administration: Concepts, Paradigms, Development, Improvement, 8, 116-125. Retrieved from https://doi.org/10.31470/2786-6246-2024-8-116-125 [in Ukrainian].

7. Ternushchak, M.M. (2020). Udoskonalennia servisnoi diialnosti publichnoi administratsii v konteksti didzhytalizatsii [Improving the service activities of public administration in the context of digitalization]. Legal Bulletin, 1, 93-100. Retrieved from https://doi.org/10.32837/yuv.v0i1.1565 [in Ukrainian].

8. Shchepanskyi, E.V. (2021). Vprovadzhennia suchasnykh innovatsiinykh tekhnolohii nadannia derzhavnykh i munitsypalnykh posluh [Implementation of modern innovative technologies for the provision of state and municipal services]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia, 1, 288-297. Retrieved from https://doi.org/10.52363/2414-5866-2021-1-34 [in Ukrainian].

9. Yavtushenko, D.A. (2024). Administratyvno-pravove rozuminnia katehorii elektronni posluhy v sferi sotsialnoho zakhystu naselennia [Administrative and legal understanding of the category of electronic services in the field of social protection]. Current Issues of Domestic Jurisprudence, 1, 248-252. https://doi.org/10.32782/2408-9257-2024-1-45 [in Ukrainian].

Смик Олександр Петрович аспірант кафедри теорії та практики управління, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», проспект Берестейський, 37, (колишній Перемоги), м. Київ, 03056, тел.: (044) 204-92-18, https://orcid.org/0009-0003-6449-736X 

Пашов Ростислав Іванович кандидат філософських наук, старший викладач кафедри теорії та практики управління, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», проспект Берестейський, 37, (колишній Перемоги), м. Київ, 03056, тел.: (044) 204-92-18, https://orcid.org/0000-0001-5824-2641

Smyk Oleksandr Petrovych phd-student of the Department of Theory and Practice of Management, National Technical University of Ukraine «Igor SikorskyKyiv Polytechnic Institute», Prospect Beresteiskyi 37, (former Peremohy), Kyiv, 03056, tel.: (044) 204-92-18, https://orcid.org/0009-0003-6449-736X

Pashov Rostyslav Ivanovуch Phd of Philosophical Sciences, senior lecturer of the Department of Theory and Practice of Management, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Prospect Beresteiskyi 37, (former Peremohy), Kyiv, 03056, tel.: (044) 204-92-18, https://orcid.org/0000-0001-5824-2641

Бібліографічний опис для цитування:

Смик, О., & Пашов, Р. (2025). Цифрове єдине вікно та штучний інтелект у системі регіонального управління України. Суспільство та національні інтереси, 3(11), 982–993. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-3(11)-982-993

Smyk, O., & Pashov, R. (2025). Digital single window and artificial intelligence in the regional governance system of Ukraine. Society and National Interests, 3(11), 982–993. https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-3(11)-982-993