В Україні останні роки відзначаються низкою важливих ініціатив у сфері розвитку цифрових і ШI-компетентностей. Державна політика у сфері публічного управління включає оновлення стандартів вищої освіти, впровадження Національної рамки цифрових компетентностей, розвиток програм підвищення кваліфікації держслужбовців із фокусом на цифрову трансформацію. Водночас стрімке впровадження ШІ ставить перед системою державної служби нові виклики: виникає потреба у гнучких освітніх траєкторіях, що дозволяють оперативно оновлювати й розширювати спектр компетентностей службовців, зокрема через модульні, індивідуалізовані та змішані формати навчання.
Однією з пріоритетних тенденцій стає інтеграція курсів зі штучного інтелекту, аналітики даних, автоматизації процесів у навчальні плани магістерських та бакалаврських програм для майбутніх управлінців. Особливу увагу слід приділяти розвитку не лише технічних, а й етичних, управлінських, комунікаційних навичок, що стосуються застосування ШI у публічному секторі. Це передбачає формування базового розуміння алгоритмів ШІ, роботи з аналітикою великих даних, управління ризиками, розпізнавання обмежень і можливостей технологій, а також усвідомлення ролі людини у прийнятті автоматизованих рішень.
Провідні українські ЗВО поступово впроваджують міждисциплінарні підходи до формування освітніх траєкторій. В рамках таких програм студентам та публічним службовцям пропонуються вибіркові модулі з data science, машинного навчання, цифрової трансформації управління, основ етики штучного інтелекту. Значна увага приділяється практичним кейсам впровадження ШI у державних органах: від електронного документообігу й автоматизації рутинних процедур до використання аналітики даних для прогнозування й ухвалення управлінських рішень.
Досвід партнерства з міжнародними організаціями (OECD, EU, UNDP), а також із провідними ІТ-компаніями, сприяє адаптації українських освітніх програм до найкращих світових практик. Слід наголосити також на важливості безперервного навчання (lifelong learning) для публічних службовців, адже інструменти й технології ШІ швидко змінюються, а ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, вимагають постійного оновлення знань. Залучення службовців до платформ масових відкритих онлайн-курсів (MOOC), спеціалізованих навчальних модулів на національних освітніх платформах, проходження сертифікацій (наприклад, EU Digital Competence Framework for the Public Sector), дозволяє забезпечити сталість і сучасність їхньої кваліфікації.
Розвиток ШI-компетентностей у публічних службовців має також опиратися на культуру відкритості до інновацій, здатність до міждисциплінарної взаємодії, критичне мислення та навички цифрової безпеки. Публічна служба повинна забезпечити баланс між впровадженням автоматизованих систем і відповідальністю людини за прийняття суспільно значущих рішень, що особливо важливо в умовах зростаючих викликів щодо захисту персональних даних, недопущення дискримінації та дотримання принципів етики в роботі ШІ.
Формування сучасних освітніх траєкторій розвитку ШI-компетентностей публічних службовців є комплексним завданням державної політики, вищої освіти та професійного навчання. Ефективність цього процесу залежить від узгодженості стратегічних рішень, розвитку цифрової інфраструктури, партнерства з бізнесом та громадянським суспільством, а також від готовності до гнучкого оновлення компетентностей відповідно до світових трендів та національних потреб. Саме завдяки цьому вдасться сформувати спроможний, інноваційний, відкритий до змін корпус публічних службовців, здатних забезпечити ефективне функціонування державного управління в епоху штучного інтелекту.
Бібліографічний опис для цитування:
Пашов Р. Освітні траєкторії розвитку ШІ-компетентностей публічних службовців в Україні. Використання штучного інтелекту в публічному управлінні: виклики, можливості, перспективи : матеріали наук.-практ. конф. за міжн. участю, м. Київ, 16 трав. 2025 р. Київ, 2025. С. 49–50.
Немає коментарів:
Дописати коментар