THE ROLE OF GOVERNMENT POLICIES AND REGULATORY MECHANISMS IN PROMOTING SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE AUTOMOTIVE INDUSTRY

Abstract. This  scientific  article  examines  the  integral  role  of  government  policy and regulatory mechanisms in stimulating sustainable development within the automotive  industry.  Tracing  the  historical  trajectory  of  government  involvement,  the study scrutinizes the evolution of policies aimed at balancing economic growth with environmental, social and economic sustainability goals. The article assesses the success of various policy frameworks, offering insights into strategies that have positively impacted sustainable practices in the automotive sector.

In addition, the study delves into the intricacies of implementing sustainable development  policies,  exploring  the  potential  challenges  and  conflicts  associated  with striking a balance between environmental preservation, economic growth, and social  justice.  For  this,  the  automotive  industry  must  work  hard  for  sustainable development,  and  government  policies  and  regulatory  frameworks  must  adapt  to  achieve these goals. And the very unevenness of the growth of the automotive sector, taking into account state incentives, can be used to build a system of promoting the achievement  of  sustainable  development  goals  and  mitigating  the  environmental  footprint of industry. Regulatory mechanisms should include enforcement strategies, monitoring  systems  and  joint  initiatives,  with  the  aim  of  verifying  and  evaluating  their  effectiveness  in  aligning  industry  innovation  practices  with  sustainable  development goals.

In conclusion, the article emphasizes the need for the active participation of the  government  in  directing  the  automotive  industry  to  the  path  of  sustainable  development.  It  advocates  for  collaborative  and  adaptive  policies  that  encourage  innovation, encourage environmentally conscious practices and ensure the long-term viability  of  the  automotive  sector.  By  understanding  the  specific  nuances  of  the  causal   relationship   between   government   policy   and   sustainable   automotive   development,  this  study  contributes  to  the  discourse  around  a  sustainable  and  responsible industry that meets both current and future societal needs.

Keywords: state  policy,  sustainable  development,  automobile  industry, economic growth, social justice, social responsibility of business.

РОЛЬ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДСІЧІ ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ РФ

У статті було досліджено взаємодію інститутів громадянського суспільства з державою під час повномасштабного вторгнення рф. Тема взаємодії інститутів громадянського суспільства з державою є важливою і актуальною на шляху демократичного розвитку. Під час повномасштабного вторгнення агресора громадянське суспільство консолідувалося з метою допомоги армії та громадянам. 

Ця ситуація продемонструвала нам важливість наявності в державі розвиненого громадянського суспільства і відповідальних громадян. Довіра громадян до громадських інституцій зростає і запит на співпрацю громадянського суспільства з державною також. Ці позитивні зміни в свідомості громадян призводять до запиту суспільства на масштабну демократизацію державних процесів та залучення громадянського суспільства до процесу прийняття та імплементації рішень.Ця тематика э вкрай актуальною сьогодні і потребує досліджень для подальшого покращення взаємодії інститутів громадянського суспільства з державою в кризових ситуаціях і в мирному житті. Крім цього, в статті проаналізовано методи співпраці громадських інституцій з державними органами і виділено конкретні кейси, які демонструють позитивний вплив громадянського суспільства на державні процеси. 

Шлях до повного набуття європейських цінностей неодмінно лежить через розвиток громадянського суспільства в нашій державі. Позиція громадян протягом всіх подій за час нашої незалежності продемонструвала, що абсолютна більшість наших співвітчизників бажає демократизації державних процесів і бачить себе в європейській спільноті. Сильні та розвинені інститути громадянського суспільства сприяють покращенню діяльності держави в конкретних секторах та в цілому. Протягом останніх років неозброєним оком можна побачити позитивні зрушення в сприйнятті громадянського суспільства владою. Сьогоднішні досягнення безумовно важливі, але до якісної співпраці на всіх рівнях ще потрібно працювати. Стаття містить приклади ініціатив громадянського суспільства в різних сферах діяльності. У висновках підкреслюється важливість комунікації та безпосередньої співпраці держави та інститутів громадянського суспільства.

Ключові  слова: волонтерство, громадське суспільство, волонтерство під час війни, співпраця влади і громадян, інститути громадського суспільства.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

У статті розглянуто новий характер комунікативної взаємодії органів публічної влади з громадськістю, обумовлений потребою в комунікації, яка перетворює знання на практичну інформацію. Така зміна характеру комунікативної парадигми вимагає впровадження нових інструментів роботи органів публічної влади задля оптимізації взаємодії з суспільством. Взаємодія з суспільством є невід’ємним обов’язком влади в демократичній державі. Для нашої країни взаємодія інститутів громадянського суспільства з органами державної влади є вкрай важливою на шляху до розбудови демократичного суспільства. Сучасний суспільний розвиток передбачає комунікацію, яка перетворює знання на інформацію, та має специфічні особливості, що характеризуються переміщенням чи перетворенням в інформаційні потоки. Успіхи з цифровізації комунікативної взаємодії та використання сучасних комунікаційних і інформаційних пристроїв у сучасному світі створили нові форми управлінської взаємодії в органах публічної влади. Аналізуючи, як цифрові технології та інновації впливають на державний сектор та змінюють повсякденне життя людей, можна з впевненістю стверджувати, що цифровізація органів публічної влади має далекосяжний потенціал для країн: вдосконалення інституційних та робочих процесів для більшої ефективності надання адміністративних послуг, а також забезпечення включення, участі, та підзвітності. У ході дослідження розглянуто сучасні комунікаційні процеси на рівні структурних елементів, проаналізовано вдалі комунікаційні проєкти взаємодії органів публічної влади з громадськістю та законодавчі рамкові умови розвитку цифровізації. Виявлено критерії одночасності, які необхідно враховувати при моделюванні процесів розвитку цифровізації, а також визначено компоненти цифровізації публічного управління, що потребують першочергової оптимізації.

Ключові слова: інформація, комунікації, взаємодія з суспільством, органи публічної влади, цифровізація комунікативної взаємодії, надання адміністративних послуг, забезпечення гуманітарних потреб населення.

ВПЛИВ ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ НА ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИУ КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

У статті досліджена проблема взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів публічної влади, що є однією з центральних питань в управлінській науці. Тематика розвитку громадянського суспільства є нагальною потребою для нашої держави та важливим завданням для більшої демократизації державних процесів. Формування суспільної думки є дуже важливою функцією органів публічної влади і формує сприйняття громадянським суспільством тих чи інших рішень. Розвинене громадянське суспільство, в свою чергу, позитивно впливає на діяльність влади і доносить громадську думку до владних кабінетів через взаємодію з державою. Співпраця інститутів громадянського суспільства з державними органами відкриває нові можливості та підходи до виникаючих питань.Дана проблема є вкрай актуальною в наш час, адже інститути громадянського суспільства є драйверами змін в конкретних галузях і в більшості позитивно впливають на актуалізацію рішень. Також, у статті проаналізовано методи впливу на формування суспільної думки та способи визначення громадської думки. Адже, формування суспільної думки сьогодні постає як необхідність задля визначення історичної долі народу. Описано три основних способи визначення громадської думки та визначена їх дієвість в реаліях сьогодення.Структури та організації, які входять до сектору органів публічної влади намагаються поширити коло свого впливу на громадян з метою популяризації пріоритетів державної політики та закріплення свої позицій на політичній арені України використовуючи при цьому різні інструменти взаємодії з суспільством, одним з таких інструментів є суспільна думка. Імплементація європейських цінностей нереальна без щільної взаємодії влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства. В останні роки ми можемо побачити позитивні тенденції в контексті комунікації державних органів з громадянським суспільством та окремими його представниками. У висновках наголошується на важливості подальшої взаємодії з громадянським суспільством з метою позитивного розвитку держави на шляху до подальшої демократизації та вступу України до європейської сім’ї.

Ключові  слова: органи публічної влади, громадське суспільство, громадська думка, взаємодія влади і громадян, інститути громадського суспільства.

Цифровізація комунікації між «ВЛАДОЮ І ГРОМАДОЮ»

Сьогодні  вже  стало  звичним  що дізнаватисяінформацію зручно, оперативноі  ефективно саме  з  Інтернет-ресурсів. Вониназдогнали  такого, здавалося, непохитного медіа-лідера, як телебачення, і залишили далеко позаду друковані ЗМІ. Система  їх  функціонування,  організаційні  та  комунікативні  засади привертає все більше уваги, адже саме при їх правильній роботі та ефективному використанні можна досягнути бажаного результату для органів публічної влади, такого як: ознайомлення більшого кола громадян з прийнятими рішеннями, участі громадян у прийнятті рішень з формування бюджету, зниження ентропії суспільної взаємовідносин тощо.

Впровадження електронного урядування у практику функціонування центрів надання адміністративних послуг в Україні

У статті розглянуто процеси упровадження електронного урядування у процес функціонування центрів надання адміністративних послуг в Україні за допомогою проведення бенчмаркінгу. Досліджено кращі іноземні практики функціонування системи надання адміністративних в контексті впровадження електронного урядування та виокремлено кращі українські практики функціонування центрів надання адміністративних послуг. У ході дослідження було виокремлено основні особливості іноземних кращих практик, методи впровадження електронного урядування у систему надання адміністративних послуг та загальні процеси функціонування системи. Варто зазначити, що отримані дані  були співставленні з результатами дослідження українських кращих практик, в ході чого було виокремлено майбутні перспективи покращення функціонування системи центрів надання адміністративних послуг України в контексті адміністративної реформи та процесу цифровізації. Доведено необхідність інтегрування процесів адміністративної реформи та процесом впровадження інструментів електронного урядування у процеси надання адміністративних послуг. 

Залучення громадських організацій до співпраці з органами публічної влади на шляху до розбудови демократичного суспільства

У статі проаналізовано співпрацю громадських організацій з органами публічної влади й надано пропозиції щодо вдосконалення цього механізму з урахуванням зарубіжного досвіду Європейських країн. Незважаючи на значну кількість наукових розвідок у цій площині, чимало питань залишаються малодослідженими в науці публічного управління та потребують спеціального поглибленого теоретичного вивчення. Авторами описано сучасні механізми покращення процесу демократизації громадянського суспільства й запропоновано необхідні кроки для якісного залучення громадських організацій до співпраці з органами влади. Проаналізовано зарубіжні практики щодо підписання меморандуму між владою та інститутами громадянського суспільства як документ, який закріплює наміри про постійну співпрацю. Обґрунтована думка щодо необхідності визначення форми співпраці й механізму взаємодії органу публічної влади з громадськими організаціями. Важливим аспектом у покращенні співпраці громадських організацій з органами публічної влади автори виділяють роботу з кадрами в органах публічної влади для кращого розуміння всіх необхідних нюансів. Також розглянуто практики фінансового забезпечення активних та ефективних громадських організацій з державного бюджету. Проаналізовано українські практики, які вже ефективно працюють і показують, як співпраця громадських об’єднань та органів публічної влади покращує умови життя для окремих суспільних груп і нашого суспільства загалом.