29 листопада 2019

Діловий бюрократизм як активна бездіяльність в умовах цифрової трансформації

Для сьогодення публічного управління та адміністрування характерними нажаль залишаються типові недоліки такі, як неділовитість і неорганізованість, писанина (електронна в т.ч.) і формалізм, відрив від практики і суспільства, безсистемність і чванство.

Загалом побутує думка, що а публічному управлінні та адмініструванні, реалізуються такі стилі керівництва - паперовий, кабінетний, кампанійський і електронний. Вони є різновидами так званого ділового бюрократизму, якому протистоять адмінреформа та системна робота з вдосконалення роботи органів державної влади, а також демократизація оцінки результативності за показниками «KPI (key performance indicators)», яка спрямована на поліпшення стилю і методів керівництва.

21 листопада 2019

Електронне уряд як форма організації публічного управління та адміністрування з розвитку інформаційного суспільства

В умовах розвитку інформаційного суспільства збільшується значення інформаційно-комунікаційних технологій, використовуваних для задоволення різних соціальних потреб. У результаті, такі технології розглядаються як невід'ємна частина життя, що призводить до зростання інформатизації суспільства.

Загалом в науковому співтоваристві побутує думка, що інформаційне суспільство, це складне соціальне утворення громадян, юридичних осіб, держави і його органів, органів місцевого самоврядування, суспільних об'єднань і політичних партій, об'єднаних в умовах захищеності їхніх збалансованих інтересів у єдиному інформаційно-правовому просторі сукупністю численних і різноманітних суспільних відносин, що виникають у зв'язку зі створенням, використанням, збором, обробкою й зберіганням інформації із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності, спрямованих на забезпечення кожному універсального доступу до будь-якої загальнодоступної інформації на основі верховенства права.

14 листопада 2019

Особливості публічної політики в галузі охорони здоров’я

Головною метою соціального розвитку держави є збереження здоров’я людини. 

Мета роботи: аналіз та обґрунтування принципів побудови, закономірностей організації й тенденцій розвитку публічної політики в галузі охорони здоров'я України, а саме громадського здоров’я. 

Сьогодні набуває важливого значення реформування галузі охорони здоров’я. Досвід зарубіжних країн переконує, що практична діяльність органів влади з розвитку принципів публічного управління у охороні здоров’я мала декілька складових, зокрема, політичний, науковий, функціональний, інституційний, діагностичний, профілактичний, дорадчий тощо. Система громадського здоров’я – заходи, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя. Громадське здоров’я – це забезпечення потреб суспільства у створенні умов, при яких люди можуть бути здоровими та організація заходів, спрямованих на профілактику захворювань.