Діловий бюрократизм як активна бездіяльність в умовах цифрової трансформації

Для сьогодення публічного управління та адміністрування характерними нажаль залишаються типові недоліки такі, як неділовитість і неорганізованість, писанина (електронна в т.ч.) і формалізм, відрив від практики і суспільства, безсистемність і чванство.

Загалом побутує думка, що а публічному управлінні та адмініструванні, реалізуються такі стилі керівництва - паперовий, кабінетний, кампанійський і електронний. Вони є різновидами так званого ділового бюрократизму, якому протистоять адмінреформа та системна робота з вдосконалення роботи органів державної влади, а також демократизація оцінки результативності за показниками «KPI (key performance indicators)», яка спрямована на поліпшення стилю і методів керівництва.

Стиль характеризує якість роботи апарату управління, керівників і тому багато в чому зумовлює результативність діяльності галузі, об'єднання, підприємства, установи. Якість діяльності, співвіднесені з результатами. Низької якості управління завжди трансформується в низьких результат.

Адже навіть сьогодні, коли ми говоримо про електронне урядування та розвиток інформаційно-комунікативних технологій, без ділових паперів (хоч і у електронній формі) управляти поки неможливо. А якщо вони ще і стають головною частиною і сенсом діяльності, то волею-неволею формується паперовий (чи то електронний) стиль. Який всерівно без безлічі нарад і засідань також не може обійтися. Але якщо вони займають більшу частину часу, то це вже  стиль коли збори, засідання чи то нарада стають самоціллю і головною метою стає протокол засідання в якій би формі він не був навіть електронній. Надмірний надлишок документів та засідань може деструктивно вплинути на процес прийняття управлінських рішень, і  як результат не треба працювати, управляти, керувати і досягати високих результатів головним стає процес.

Загальна риса ряду стилів в публічному управлінні, це імітація діяльності. А як відомо бюрократизм вміє вправно «перефарбовуватися» в те, що потрібно в даний час, не змінюючи свого змісту. У цьому полягає його діалектика як негативного суспільного феномена.

Діловий бюрократизм означає таку діяльність, яка з точки зору потрібних результатів проявляється як активна бездіяльність.

Пояснимо це на образному прикладі, тому що без образу часом важко зрозуміти те чи інше явище. Припустимо, що потрібно виконати наступну практичну задачу – запровадити електронне урядування та надання адміністративних послуг за допомогою інформаційно-комунікативних технологій.

Для цього перш за все скликається нарада «зацікавлених сторін» із залученням широкого загалу. Органи державної влади проводять прес-конференції і обговорення, громадські слухання і т.д. Суспільство запевнюється в тому, що «поставлена задача обов'язково буде виконана і навіть перевиконана». Всі, хто причетний і непричетний, беруть на себе зобов'язання працювати добре і чесно. Когось обов’язково направили у відрядження для вивчення передового світового досвіду. Проведена науково-практична конференція на тему «Підвищення ефективності …. в умовах цифрової трансформації» і організована відповідна платформа для розвитку державно-приватного партнерства.

І раптом через певний час з’ясовується, що у всій цій метушні якось забули про саму ціль і результат. Дане неподобство швидше за все не залишиться без уваги: будуть прийняті «грізні» рішення, проведена серія прямо-таки розгромних прес-конференцій, когось навіть можливо за «пасивність» знімуть з посади, а когось за «активність» підвищать і нагородять. Та, незважаючи на це, держава в смартфоні так і не з’явиться... І знову рішення - наради - покарання - підвищення - нагородження. Нарешті в жахливій плутанині і нервуваннях якимось дивом з'ясувалося, хто буде розробляти програмне забезпечення і організовувати розробку. Неймовірна кількість сил, часу, здоров'я і інтелектуального потенціалу «положено», щоб ця держава в смартфоні могла б нарешті з'явитися в найближчому півріччі... І знову рішення - наради - покарання - підвищення – нагородження… і т.д.

Ось це і є стиль активної бездіяльності, коли «багато зроблено», а фактично нічого не виконано або виконано з такою кількістю «яскравих заходів», що мимоволі виникає сумнів: «А може, наші можновладці просто-напросто розігрували спектакль і показували, як можна працювати заради працювати?». Економіка дуже чутлива до бюрократичних постановок, тому що вона, як глядач, платить за них із значним навантаженням. Сьогодення яскраво демонструє, той факт, що діловий бюрократизм з його орієнтацією на показуху і парадність запустив на повну потужність добре знайому «діловитість» - численні наради, засідання, комісії і рішення. Неодноразово приймалися і приймаються «актуальні», «необхідні», «життєво важливі» заходи, які здебільшого зупинялися на стадії законопроекту, а то і просто заговорювалися.

Бібліографічний опис для цитування: [ ?, 114–116]

Пашов Р.І. Діловий бюрократизм як активна бездіяльність в умовах цифрової трансформації/ Ідеї академіка В.М. Глушкова і сучасні проблеми штучного інтелекту. Матеріали VIII Всеукра. наук.-практ. конф. "Глушковські читання", Київ, 2019 р./ Уклад.: Ю.В. Крак, А.О. Пашко, А.А. Мельниченко, В.Д. Піхорович; Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка, ф-т комп'ютерних наук та кібернетики; Нац. техн. ун-т України "КПІ ім. І. Сікорського", ф-т соціології і права; Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України; Ін-т проблем мат. машин і систем НАН України. – Київ: Видавництво Ліра-К, 2019. – 156с. (C. 114-116)