Цифровізація комунікації між «ВЛАДОЮ І ГРОМАДОЮ»

Сьогодні  вже  стало  звичним  що дізнаватисяінформацію зручно, оперативноі  ефективно саме  з  Інтернет-ресурсів. Вониназдогнали  такого, здавалося, непохитного медіа-лідера, як телебачення, і залишили далеко позаду друковані ЗМІ. Система  їх  функціонування,  організаційні  та  комунікативні  засади привертає все більше уваги, адже саме при їх правильній роботі та ефективному використанні можна досягнути бажаного результату для органів публічної влади, такого як: ознайомлення більшого кола громадян з прийнятими рішеннями, участі громадян у прийнятті рішень з формування бюджету, зниження ентропії суспільної взаємовідносин тощо.

Впровадження електронного урядування у практику функціонування центрів надання адміністративних послуг в Україні

У статті розглянуто процеси упровадження електронного урядування у процес функціонування центрів надання адміністративних послуг в Україні за допомогою проведення бенчмаркінгу. Досліджено кращі іноземні практики функціонування системи надання адміністративних в контексті впровадження електронного урядування та виокремлено кращі українські практики функціонування центрів надання адміністративних послуг. У ході дослідження було виокремлено основні особливості іноземних кращих практик, методи впровадження електронного урядування у систему надання адміністративних послуг та загальні процеси функціонування системи. Варто зазначити, що отримані дані  були співставленні з результатами дослідження українських кращих практик, в ході чого було виокремлено майбутні перспективи покращення функціонування системи центрів надання адміністративних послуг України в контексті адміністративної реформи та процесу цифровізації. Доведено необхідність інтегрування процесів адміністративної реформи та процесом впровадження інструментів електронного урядування у процеси надання адміністративних послуг. 

Залучення громадських організацій до співпраці з органами публічної влади на шляху до розбудови демократичного суспільства

У статі проаналізовано співпрацю громадських організацій з органами публічної влади й надано пропозиції щодо вдосконалення цього механізму з урахуванням зарубіжного досвіду Європейських країн. Незважаючи на значну кількість наукових розвідок у цій площині, чимало питань залишаються малодослідженими в науці публічного управління та потребують спеціального поглибленого теоретичного вивчення. Авторами описано сучасні механізми покращення процесу демократизації громадянського суспільства й запропоновано необхідні кроки для якісного залучення громадських організацій до співпраці з органами влади. Проаналізовано зарубіжні практики щодо підписання меморандуму між владою та інститутами громадянського суспільства як документ, який закріплює наміри про постійну співпрацю. Обґрунтована думка щодо необхідності визначення форми співпраці й механізму взаємодії органу публічної влади з громадськими організаціями. Важливим аспектом у покращенні співпраці громадських організацій з органами публічної влади автори виділяють роботу з кадрами в органах публічної влади для кращого розуміння всіх необхідних нюансів. Також розглянуто практики фінансового забезпечення активних та ефективних громадських організацій з державного бюджету. Проаналізовано українські практики, які вже ефективно працюють і показують, як співпраця громадських об’єднань та органів публічної влади покращує умови життя для окремих суспільних груп і нашого суспільства загалом.