У статі проаналізовано співпрацю громадських організацій з органами публічної влади й надано пропозиції щодо вдосконалення цього механізму з урахуванням зарубіжного досвіду Європейських країн. Незважаючи на значну кількість наукових розвідок у цій площині, чимало питань залишаються малодослідженими в науці публічного управління та потребують спеціального поглибленого теоретичного вивчення. Авторами описано сучасні механізми покращення процесу демократизації громадянського суспільства й запропоновано необхідні кроки для якісного залучення громадських організацій до співпраці з органами влади. Проаналізовано зарубіжні практики щодо підписання меморандуму між владою та інститутами громадянського суспільства як документ, який закріплює наміри про постійну співпрацю. Обґрунтована думка щодо необхідності визначення форми співпраці й механізму взаємодії органу публічної влади з громадськими організаціями. Важливим аспектом у покращенні співпраці громадських організацій з органами публічної влади автори виділяють роботу з кадрами в органах публічної влади для кращого розуміння всіх необхідних нюансів. Також розглянуто практики фінансового забезпечення активних та ефективних громадських організацій з державного бюджету. Проаналізовано українські практики, які вже ефективно працюють і показують, як співпраця громадських об’єднань та органів публічної влади покращує умови життя для окремих суспільних груп і нашого суспільства загалом.
