ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЯК ЗАПОРУКА РОЗБУДОВИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Аннотація. У статті проаналізовано та уточнено поняття «корупції» та «доброчесності». Уточнена актуальність та нагальність вирішення питань запобігання корупції та розвитку доброчесності в Україні, яка зумовлена внутрішніми (неефективність внутрішньої політики, затримка соціального та економічного розвитку) та зовнішніми (європейські та євроатлантичні інтеграційні прагнення) факторами. З’ясований взаємозв’язок запобігання корупції, розвитку доброчесності та розбудови громадянського суспільства. Розвинене громадянське суспільство сприяє розвитку доброчесності та запобігання корупції, і навпаки – запобігання корупції та розвиток доброчесності сприяють активізації громадянського суспільства. 

Охарактеризовані основні ознаками доброчесності виступають чесність та правдивість, прозорість та відкритість, уникнення конфлікту інтересів, відповідальність та підзвітність, постійне вдосконалення посадовців та захист викривачів проявів корупції.

Розглянуті ефективні механізми запобігання корупції, серед яких діяльність засобів масової інформації (інформування суспільства щодо важливості запобігання корупції та негативного впливу корупції на розвиток держави) та активна діяльність інститутів громадянського суспільства (контроль за діяльністю органів публічної влади, виявлення корупції, формування нетерпимості к проявам корупції). Завдяки активній діяльності громадянського суспільства можливо підвищити рівень прозорості, відкритості, правдивості та чесності в діяльності органів публічної влади, що сприятиме запобіганню корупції та розвитку доброчесності. 

Визначено, що для запобігання корупції та розвитку доброчесності в Україні необхідно застосовувати системний підхід, а розбудова громадянського суспільства є нерозривно пов’язана із запобіганням корупції та розвитком доброчесності в Україні.  

Запропоновані напрямки подальших досліджень: аналіз досвіду розвитку доброчесності та запобігання корупції в країнах, які знаходились у стані війни. Таке дослідження дозволить виявити можливі шляхи підвищення ефективності запобігання корупції та розвитку доброчесності в Україні в сучасних умовах. 

Abstract. The article analyzes and specifies the concepts of "corruption" and "honesty". The relevance and urgency of solving the issues of preventing corruption and developing integrity in Ukraine, which is caused by internal (inefficiency of domestic policy, delay in social and economic development) and external (European and Euro-Atlantic integration aspirations) factors, are specified. The relationship between the prevention of corruption, the development of integrity and the development of civil society is clarified. A developed civil society contributes to the development of integrity and the prevention of corruption, and vice versa - the prevention of corruption and the development of integrity contribute to the activation of civil society.

Honesty and truthfulness, transparency and openness, avoidance of conflict of interests, responsibility and accountability, continuous improvement of officials and protection of whistleblowers of corruption are characterized as the main signs of integrity.

Effective mechanisms for the prevention of corruption are considered, including the activities of the mass media (informing society about the importance of preventing corruption and the negative impact of corruption on the development of the state) and the active activities of civil society institutions (control over the activities of public authorities, detection of corruption, formation of intolerance to manifestations of corruption) . Thanks to the active activity of civil society, it is possible to increase the level of transparency, openness, truthfulness and honesty in the activities of public authorities, which will contribute to the prevention of corruption and the development of integrity.

It was determined that a systematic approach should be used to prevent corruption and develop integrity in Ukraine, and the development of civil society is inextricably linked to the prevention of corruption and the development of integrity in Ukraine.

Suggested directions for further research: analysis of the experience of development of integrity and prevention of corruption in countries that were in a state of war. Such research will reveal possible ways to increase the effectiveness of corruption prevention and development of integrity in Ukraine in modern conditions.

Ключові слова: корупція, доброчесність, громадянське суспільство, публічне управління, держава, антикорупційні заходи.

Keywords: corruption, integrity, civil society, public administration, state, anti-corruption measures.

РОЗВИТОК АНТИКОРУПЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ ЯК ЗАПОРУКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОБРОЧЕНОСТІ В СФЕРІ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Анотація. У статті проведено ґрунтовне дослідження корупційних явищ у сфері культури України, зокрема розглянуто їх масштабність та вплив на розвиток  національної  культурної  спадщини,  а  також  на  рівень  довіри громадськості  до  державних  інституцій.  Корупція  у  культурній  сфері  є серйозною  загрозою  для  ефективного  функціонування  культурних  установ, що негативно позначається на суспільному розвитку та підриває національну ідентичність. Одним із ключових аспектів дослідження є виявленнянайбільш поширених  форм  корупційної  діяльності,  таких  як  нецільове  використання бюджетних коштів, непрозорі тендерні процедури та так званий «культурний непотизм»,  що  передбачає  надання  переваг  наближеним  особам  під  час розподілу  фінансових  ресурсів  і  посад.  Стаття  також  акцентує  увагу  на правових механізмах боротьби з корупцією, що включають як міжнародні, так і національні нормативні акти. Особливу увагу приділено аналізу Конвенції ООН  проти  корупції,  яка  була  ратифікована  Україною,  та  Закону  України «Про  запобігання  корупції»,  який  є  базовим  документом  у  формуванні антикорупційної політики на національному рівні. Зазначені законодавчі акти визначають важливі стандарти прозорості та підзвітності у сфері управління державними ресурсами, включаючи кошти, виділені на підтримку та розвиток культурних проектів. Окрім аналізу конкретних випадків, у статті обґрунтовано необхідність проведення реформ у сфері законодавства для посилення контролю  за  використанням  фінансових  ресурсів,  що  виділяються  на культурні проекти, а також залучення громадськості до активної боротьби з корупцією. Підкреслюється важливість підвищення відповідальності посадових осіб, що відповідають за управління культурними установами, з метою забезпечення прозорості та ефективності їх діяльності. В підсумку, визначено перспективи розвитку антикорупційних стратегій у сфері культури України, що сприятимуть збереженню національної культурної спадщини та ефективному використанню державних ресурсів.

Ключові слова: корупція, культурна спадщина, нецільове використання коштів,  культурні  проєкти,  довіра  громадськості,  антикорупційні  стратегії, доброчесніть, Україна.