Economically, the article delves into Ukraine’s struggles with technological inequality and limited access to critical AI resources, such as high-performance computing and large datasets, which could hinder the country's ability to leverage AI for sustainable development and economic growth. Moreover, it discusses the societal risks that AI could exacerbate existing social inequalities, particularly in rural regions or among marginalized groups, further widening the digital divide.
The article also explores the regulatory gaps in Ukraine's governance of AI, emphasizing the need for national strategies that align with global standards, particularly those proposed by the UN. The role of the government in creating a balanced framework for AI deployment and risk assessment is underscored as critical for Ukraine's AI governance model.
Finally, the article touches upon the potential for AI to play a significant role in Ukraine's post-war recovery, particularly in rebuilding human capital. However, challenges remain in terms of ensuring equitable access to AI-driven education and training resources, as well as overcoming infrastructure limitations. Overall, the article offers a comprehensive evaluation of AI risks in Ukraine, proposing measures that could mitigate these challenges and align the country's AI governance with global best practices.
Ця стаття досліджує методи оцінювання ризиків, пов'язаних із розвитком і використанням штучного інтелекту (ШІ), із особливим фокусом на викликах, з якими стикається Україна. Використовуючи висновки звіту ООН «Управління ШІ на благо людства», стаття висвітлює ключові сфери занепокоєння, де ШІ створює значні ризики, зокрема питання безпеки, соціальної нерівності, економічного розвитку та регуляторні виклики.
У контексті України стаття досліджує унікальні ризики, пов'язані з використанням ШІ під час війни, такі як потенційне застосування автономної зброї та систем спостереження на основі ШІ, а також поширення дезінформації та кібератак з боку ворожих акторів. З економічної точки зору стаття розглядає проблеми технологічної нерівності та обмеженого доступу до ключових ресурсів для розвитку ШІ, таких як високопродуктивні обчислення та великі набори даних, що може ускладнити здатність України використовувати ШІ для сталого розвитку та економічного зростання.
Крім того, у статті аналізуються соціальні ризики, пов'язані з тим, що ШІ може посилювати існуючу соціальну нерівність, особливо в сільських регіонах або серед маргіналізованих груп, що ще більше розширює цифровий розрив. Також розглядаються регуляторні прогалини в управлінні ШІ в Україні, підкреслюючи потребу у впровадженні національних стратегій, які б відповідали міжнародним стандартам, зокрема тим, що запропоновані ООН.
У статті наголошується на важливій ролі уряду в створенні збалансованої моделі впровадження ШІ та оцінювання ризиків, яка б забезпечувала ефективне управління ШІ. Нарешті, розглядається потенціал ШІ у післявоєнному відновленні України, зокрема у відбудові людського капіталу. Водночас залишаються виклики у забезпеченні рівного доступу до освітніх і навчальних ресурсів на основі ШІ та подоланні інфраструктурних обмежень.
Загалом, стаття пропонує всебічну оцінку ризиків, пов'язаних із ШІ в Україні, та пропонує заходи, які можуть допомогти мінімізувати ці виклики й узгодити управління ШІ в Україні з найкращими світовими практиками.
Keywords: artificial intelligence, risk management, public administration, sustainable development, UN.
Ключові слова: штучний інтелект, управління ризиками, публічне управління, сталий розвиток, ООН.
