Творчості як орієнтир розвитку філософії освіти з становлення і формування практичного світогляду людини

Функції освіти – це навчання і виховання у їх безперервній та органічній взаємодії. Тим самим мета, а, можливо, і надмета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би гармонійно поєднував її професійну діяльність з тими загальними світоглядними цінностями, які закладені в основу цієї системи. Оскільки філософія освіти з часу свого виникнення завжди виконувала функцію теоретико-рефлексійного пошуку шляхів та векторів подальшого розвитку, то природно, що вона набула найважливішого значення і в становленні, реформуванні освітньої системи.

Освіта та культура перебувають у центрі уваги світової спільноти, виступають в ролі провідних чинників суспільного прогресу і розвитку цивілізації, прискорюють процес розвитку та становлення людини як особистості, суб’єкта й індивідуальності. На нашу думку, освіта має актуалізувати потенційну універсальність кожної окремо взятої людини, залученої до освітнього процесу. Саме в процесі освіти людина освоює та починає продукувати культурні цінності.

Людину, яка оволоділа дійсними способами праці та пізнання, визначають у межах наукової філософії як особистість. Це ставить питання про необхідність уточнення сутності самого поняття «особистості». Різні дослідники по-різному визначають поняття особистість та виражають соціально значущі риси людини. Але загалом всі погоджуються, що поняття «особистість», фіксує соціальну сутність людини, при цьому суспільна сутність розуміється не як якась абстрактна сила, що протистоїть індивідові, а як сутнісна характеристика кожної окремої людини, яка актуалізується в її власній діяльності.

Поняття «особистості» тісно корелюється з вираженням у ній індивідуальності кожної людини. «Особистість» та «індивідуальність» виступають взаємопроникаючими умовами розвитку та реалізації один одного, а разом становлять основу формування інтелігентності як якості людини, що відображає всю сукупність суб’єкт-об’єктних та суб’єкт-суб’єктних відносин. Тому в такому контексті особистість – це цілісна людина, природну основу якої складають її біологічні особливості, а соціальну сутність – інтелектуальні, соціально-культурні, морально-вольові та інші якості.

Не випадково чи не головним завданням освіти є підготовка молодого покоління до самостійного життя. Зі зміною ідеалів, навчання сприяє адаптації людини до нових життєвих умов. Підготовка до самостійного життя полягає в саморозвитку, актуалізації потенціалу людини у векторі творчості. Умова, яка визначає становлення особистості, – це актуалізація іманентної потреби у творчості. У процесі творчості зникає грань між свідомим і несвідомим. Характерна особливість будь-якого творчого процесу – це його емоційна насиченість, незвичайний підйом сили духу. Виходячи з цього, зауважимо, що процес професійної підготовки має сприяти самовизначенню людини в майбутній професії як однієї з визначальних форм діяльності кожної людини, якій вона присвячує значну частину свого життя. Саме формування всебічно розвиненої, творчої, вільної особистості має стати безумовним пріоритетом системи освіти – не лише вітчизняної, але будь-якої. Освіта також має сприяти формуванню гуманістичної культури людини. Але, на жаль, реалії сьогодення поки що дозволяють говорити лише про однобокий вплив освіти на людину, основна функція якої полягає в задоволенні потреб класу власників, для яких людина має значення лише в сенсі доповнення до засобів виробництва. І чим менше вона замислюється над своїм існуванням, виконуючи певні алгоритмічні робочі операції – тим краще.

Освіта має надати сьогоднішнім студентам, майбутнім спеціалістам добротну базу, яка має містити широкий культурний запас, який може бути запропонований студентам для визначення ними своїх життєвих цілей та пріоритетів, також варто зауважити, що для результативного впливу в процесі навчання і виховання важливим чинником є принципи та ціннісні прерогативи взаємодії викладача і студента такі, як гідність, професіоналізм, відданість, демократизм, вимогливість і людяність ect.

Бібліографічний опис для цитування: [ ?, 122-123]
Пашов Р. І. Творчість як орієнтир розвитку філософії освіти з становлення і формування практичного світогляду людини / Р. І. Пашов //«Освіта і доля нації». Європейські цінності в освітньому просторі України: Матеріали ХV Міжнародної науково-практичної конференції (25-26 вересня 2015р.) / Харк.нац.пед.ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Харків: ХНПУ, 2015.– 184с.