23 листопада 2017

Найгірший внутрішній ворог – бюрократ...

Історики у своїх дослідженнях виявили «бюрократів» у державах всіх часів і народів. Бюрократизм – це без перебільшення «загроза» на шляхи євроінтеграції – прискорення докорінної перебудови принципів і механізму формування державної служби. А так як бюрократизм має характерну властивість до відтворення то і, має певне ідеологічне коріння, не вирвавши яких його не подолати. У повсякденності поняття «бюрократизм» пов’язане з поняттям бездушного чиновника, посадовця, який виконує свої обов'язки формально, без належної уваги, на шкоду та ігноруючи суспільні інтереси. Все це гарно маскується і нерідко державний службовець постає перед нами як зовсім не бездушний чиновник, не формаліст, не паперотворець, а, навпаки, з зовні дуже діловий і вкрай ефективний «народний улюбленець». Він привабливий, амбіційний, досвідчений, авторитетний і достатньо «ініціативний» – державний службовець. Хоча результати його діяльності, по своїй суті є нічим іншим як «популізм», і не відрізняються від результатів «закоренілих бюрократів». Отже, бездушність, формалізм, тяганина, канцелярщина – це ще не всі зовнішні, і до того ж зовсім не обов'язкові, ознаки бюрократа. Суть явища набагато складніша, і, не виявивши її, навряд чи можна досягти успіхів у боротьбі з бюрократизмом.

Важливо підкреслити, що без рішучого наступу, без ідеологічної перебудови неможливо здолати бюрократа, який виступає на трибунах нарад, на сторінках преси, на екранах телевізорів, де високими словами він маскує свою непривабливу сутність. Тому боротьба (саме боротьба!) За підвищення свідомості та суспільно-політичної активності людей – найважливіша умова подолання бюрократизму. Адже, не секрет, що в області ідеологічної роботи протягом попередніх років у нас накопичилося чимало недоробок та прорахунків, які стали сприятливим середовищем для процвітання бюрократизму, а практика суб'єктивістських, волюнтаристських рішень, які не враховували ні дійсних потреб країни, ні громадської думки, вкоренили «ідеологічний формалізм», розрив слова і діла, що супроводжувався, показухою, «політичною тріскотнею», ті самі «словоблуддя і говорильня на численних засіданнях і нарадах».

Ми багато говоримо про необхідність боротьби з психологією споживацтва, буденності і міщанства, але нерідко забуваємо, що саме ця психологія є теж свого роду «живильним ґрунтом» для бюрократизму. Коли людина живе за принципом «моя хата скраю», коли сенс і кінцеву мету свого існування він бачить в набутті все нових і нових матеріальних благ, в «престижній роботі» для себе і своїх дітей, в «поступі» за всяку ціну, то йому і в голову не приходить, що при цьому він не тільки створює, умови для процвітання бюрократа, починаючи з його безпосереднього «начальника», а й сам стає бюрократом.

Потрібно ще і ще раз підкреслити: поки існує дана психологія, буде існувати і бюрократ, оскільки це – дві сторони однієї медалі. Це питання не може не хвилювати, тут важливо розуміти, що бюрократичні збочення проявляється сильніше лише там, де відсутні, такі демократичні принципи, як гласність та народний контроль. І ось уже більше як чверть століття, в нашій країні розвиваються демократичні принципи. За цей час державний апарат змінив чимало очільників, а соціально-економічні умови розвитку країни зазнали кардинальних змін. Гідно оцінюючи досягнуте, нашим суспільством, необхідно чесно сказати, що дії державних органів відстають від вимог євроінтеграції, та і самого життя, насправді формують несприятливі тенденції в політиці, економіці, геополітиці та соціальній сфері. Проблеми з’являються і продукуються швидше, ніж вирішуються. Інертність форм і методів управління та розвиток бюрократизму – все це завдає чималої шкоди суспільству. Ситуація потребує змін, і не лише в центральних органах, а і на місцях. Адже «бюрократизована» психологія: така як «досягнути ефективності, не змінюючись». Не може вирішити назрілих проблем і дуже дорого обходиться нашій країні. І лише провокує, і без того існуючі, протестні настрої в суспільстві!

Бібліографічний опис для цитування: [ ?, 65–66]
Пашов Р. І. Найгірший внутрішній ворог – бюрократ... / Р. І. Пашов // Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні проблеми управління: імперативи забезпечення сталого розвитку" (23-24 листопада 2017р.) / Укладачі: А.А. Мельниченко, О.А. Акімова, К.О. Семенова – К.: ТОВ НВП "Інтерсервіс" – 276c. (C. 65–66)

Немає коментарів:

Дописати коментар